Зі свекрухою у Ніни прекрасні стосунки. Вона її поважає та вдячна, за те, як вона виховала сина. На завтра Ніна запросила Наталю Борисівну у гості. Свекруха із задоволенням прийняла запрошення. Ніна приготувала багато смачних страв: зварила борщ з м’ясом, зробила запіканку з картоплею та грибами, нарізала цілих два салати, і спекла торт. Весь ранок вона провела на кухні. Коли прийшла свекруха, все вже було готове. Ніна накрила стіл, і вони сіли обідати. Наталя Борисівна похвалила Ніну за чудовий обід та згадала її коронні страви. Ніна почала здогадуватися, що свекруха хоче щось сказати.
Чуття її не обду рило. Наталя Борисівна зауважила, що всі свята вони проводили у батьків Ніни. Згадувала, як було весело та які смачні страви приготувала Ніна. Було б добре, якщо вони всі разом відзначать тут Великдень. Ніна представила скільки страв вона має приготувати. Цілий банкетний стіл та багато гостей. А потім все це треба буде прибирати і мити. Ну ні! На це вона не погоджується. Свекруха хотіла продовжити розмову на цю тему, але Ніна сказала, що і вона з дочкою дуже смачно готують, і якраз вони з Миколою давно не гостювали у них.
Можливо, зайдуть до них наступного тижня. Свекруха пропустила це повз вуха, а сама продовжувала. Вона спитала Ніну, що та приготує. Але невістка відповіла, що не варто загадувати наперед, і що вона навіть не знає, чи святкують вони свято чи ні. Адже час зараз небезnечний, еnідемія, не треба ризиkувати. З лиця було видно, що Наталя Борисівна образилася. Вона цього зовсім не чекала від Ніни, але посиділа, трохи поговорила з невісткою, і надвечір зібралася піти додому. Ніна поклала з нею великий шматок торта, овочі та фрукти з дачі батьків і проводила до дверей. Вона ще раз подякувала Ніні за запрошення та смачний обід.