Вадим закривав око на всі капості, що робила його мати до невістки. Але коли та перейшла на онучку, Вадим не став терпіти.

Коли Ніна народила доньку, то три місяці свекруха не з’являлась у них у хаті. То хворіла, то долікувалася в санаторії, то хлюпалася в морі. Ніна була щаслива не бачити та не чути її. Та скрізь пхала свій довгий ніс. Ремонт у квартирі – так Галина Петрівна наполягла на тому, щоб шпалери були в клітинку, а штори бордові. Ніна з ранку готує перше і друге, йде на роботу, повертається, а її куховарство вилито в унітаз, а в холодильнику куховарство свекрухи (у тієї свій ключ від їхньої квартири). Ніна пробувала скаржитися чоловікові, але той бубонів своє:

 

“Мама важливіша, ніж дружина”. І Ніна терпіла. Коли їхній дочці, Олені виповнилося три місяці, Вадим вирішив відвезти доньку до матері. Зібралися і, всі втрьох, приїхали до Галини Петрівни. – Ніно, чому в тебе така вгодована дочка? Вадиме, тобі не здається, що вона на тебе не схожа? Ти впевнений, що твоя дитина? Ніна навіть не сумнівалася, що свекруха обов’язково скаже якусь гидоту. Тому проігнорувала її слова. А ось Вадим спершу зблід, потім почервонів: – Мамо, ти що несеш?! Так ти зустрічаєш онучку? – зірвався він. Галина Петрівна аж рота розкрила від подиву.

 

– І що я сказала? – проблищала вона. – Ти образила нас усіх! Ніно, збирай Оленку! Ми від’їжджаємо! – Наказав Вадим, а потім звернувся до матері, – а тебе я бачити більше не хочу. Вдома він заніс телефон матері до чорного списку і змінив замки. – Дочка важливіша, ніж мама! – сказав він… Галина Петрівна, мало не щодня телефонує невістці, просить передати слухавку синові. Але той категорично відмовляється говорити з матір’ю. Ніна, за бажання, могла б помирити матір із сином. Але навіщо їй це треба? Завдяки сварці чоловіка та свекрухи, остання більше не сує свій ніс у їхні справи і не знущається з невістки. Галина Петрівна страждає? Поділом. Заслужила.