Віра стояла як в воду опущена. Вибір у неї був невеликий — або заміж за нелюба, або rаnьба на все село.
Віра гі рко пл акала і тихо бурмотіла собі під ні с: — Що ж тепер буде, мамочко? Бо же, який со ром … Все село буде обмовляти і насміхатися, що наречений на весілля не приїхав. Краще під землю провалитися, ніж людям в очі дивитися. — Не плач, Веруня, як-то буде, — заспокоювала мама дочка … Read more