Моя дочка вдало вийшла заміж. Її наре чений з хорошої сім’ї, сам хлопець вихований, працьовитий. Він працює торговим агентом, грошей досить багато заробляє. А дочка моя помічниця директора, так що теж може сама себе забезпечити.Після весілля молоді вирішили знімати квартиру, але більшу частину своєї зарплати вони відкладали на свою власну квартиру мрії. Вони віддавали в банк практично все, що мали, і сильно економили: таке більше бажання у них було скоріше купити свій куточок.
А нещодавно я повертався додому з роботи. Тут до мене під’їжджає дорога машина, спускається вікно, а з машини визирає сват.- Ну що ти пішаком йдеш? Давай я тебе підвезу до будинку.Я не очікував такої зустрічі. Я, звичайно, розумію, що свати не бідні люди, але звідки у них на старості років такі гроші на шикарну машину-незрозуміло. Всю дорогу сват хвалився тим, яка у нього нереально класна машина. Я не хотів у нього нічого питати, мені вся ця ситуація не подобалася. Через пару тижнів до нас в гості прийшла дочка. Вона була дуже засмученою.- Що з тобою, ти якась інша.
Може у вас щось в родині сталося?- Тато, мені просто прикро. Ми стільки працювали, мріяли свою квартиру купити. А тут…- Що сталося? Грошей не вистачає?- Грошей вистачало, залишалося накопичити трохи. Але прийшов свекор і сказав, що їм терміново потрібні гроші на машину. Він пообіцяв, що, як тільки вони її куплять, то оформлять кредит і віддадуть нам гроші. У підсумку вже три місяці минуло, ми нагадуємо їм про кредит, а вони нічого робити не хочуть… як ніби ми їм просто так подарували гроші на машину.- Значить, будемо розбиратися зі сватом особисто!