Ми з Ігорем три роки зустрічалися, мені з ним було дуже комфортно, про всі питання крім майбутнього у нас були дуже схожі погляди. Тільки про майбутнє ми мало говорили. Я спеціально уникала, бо Ігор хотів сім’ю та дітей, а я хотіла кар’єру та подорожі. Через три роки сталося те, чого я боялася. Ігор зробив мені пропозицію щодо всіх законів жанру. Він підготував гарний сюрприз, подарував великий букет троянд, став на одне коліно.
Але коли я почула це питання, про яке мріє багато дівчат: -Чи станеш ти моєю дружиною? У моїй душі почалася паніkа. На його обличчі сяяла щаслива посмішка, а мені здавалося, що він пропонує мені добровільне рабство. Саме так я уявляю сімейне життя. Сім’я має на увазі народження дітей, а народження дітей – декрет і відмова від кар’єри. Знаючи все це, я просто не змогла пройти проти себе і погодитись, просто пішла.
Батьки не можуть збагнути мого вчинку. Мати зовсім зі мною не розмовляє. Останнє, що вона сказала, було: -Дурепа ти! У всьому ж Ігор гарний! Красивий, розумний, працьовитий, вірний, тебе так сильно любить. Ви були б такою гарною родиною, а ти так його образила! Жаліти потім будеш все життя. Як пояснити матері, що я хочу інше життя?