Того дня він напився як остання свиня. Нудило, але він буквально змусив себе взяти ще одну пляшку з собою. Ходив він зигзагами, світ розпливався і крутився. Тошно були не тільки фізично, а й душевно. Під’їзд, де він прожив останні десять років життя, знайшов він насилу. Всі під’їзди будинку здавалися однаковими. Він увійшов до квартири, скинув взуття. У кімнаті, згорнувшись калачиком, спала дружина. Він подивився на неї з огидою. Скрізь в спальні лежали дитячі речі,
що стало черговим неприємним нагадуванням про сімейне життя. Дочка спала в своєму ліжечку. Дитяче, миле личко у будь-якого б викликало роз чулення, але чоловік скривився. На кухні виnадково зачепив стілець, і той з гуркотом звалився на підлогу. Маргарита прокинулася через цей звук. Невже чоловік повернувся? Останнім часом він часто десь пропадав, жінка переживала за нього. Варто було наблизитися до кухні, як в ніс вда рив сильний запах перегару. Дівчина мимоволі скривилася. А ще вона почула розмову: — Маринка, я тільки тебе люблю. Я скоро приїду до тебе!
У дівчини серце пропустило уда р. Вона давно підозрювала, що чоловік їй зрад жує, але не хотіла в це вірити. А тут підтвердилися страաні побоювання. Перед тим як піти він наговорив багато неприємного і довів її до сліз. — Ти потвора, ти мені не потрібна! Я тебе ніколи не любив, дитина від тебе мені не потрібна! Мені набрид постійний крик і памперси. Мені шкода, що я так багато часу витратив на тебе. Дівчина nлакала. Коли він пішов і голосно грюкнув дверима, в пориві відчаю вона прийняла рішення: «Я обов’язково буду щаслива, обов’язково знайду людину, яка по-справжньому полюбить мене і мою дочку».