Month: October 2024

Після двадцяти восьми років шлюбу, повних спогадів та спільного життя, я зіткнулася з правдою, яка перевернула моє сприйняття всього. Чоловік, з яким я ділила кожен день, виявився чужим. “Нам треба продати будинок,” – несподівано оголосив він одного вечора. Його очі уникали мого погляду. “Продати наш будинок? Навіщо?” — спитала я, не приховуючи подиву. Наш будинок … Read more

Мені довелося нагадати Остапу про наше неспокійне минуле. Наша історія розпочалася у 2010 році, одразу після весілля. Ми жили у застарілій квартирі радянського зразка, далеко від центру міста, добиралися на роботу двома маршрутками. До 2012 року ми нагромадили достатньо грошей, щоб купити ділянку за містом. Ми мріяли про власний будинок. Тому й витратили на нього … Read more

Сім’я сиділа за столом і обговорювала спадок, залишений їхньою матір’ю, Надею. Михайло, старший брат, хвалився своєю машиною та гаражем, стверджуючи, що заслужив подарунок від матері. Ганна бурчала, нагадуючи йому, що він жодного разу не відвідав їхню матір, поки вона була жива, і дав тільки якусь копійку на поминки. Світлана, ще одна рідна сестра, подала заяву … Read more

Коли ми з чоловіком покохали одне одного і побралися, все здавалося ідеальним. Після весілля ми вирішили купити квартиру у кредит у доларах. Однак у 2008 році вибухнула криза, і наші виплати за кредитом різко зросли. Серед цього хаосу мій чоловік покинув мене і двох наших дітей 5 і 7 років, заявивши, що йде до іншої … Read more

Я на власному досвіді переконалася, що сім’я – це не обов’язково біологічні батьки. Коли мені було всього шістнадцять років, і я була ваrітна близнюками, мої батьки замість того, щоб підтримати мене, виставили мене за двері. Протягом трьох місяців вони намагалися переконати мене позбу тися дитини, але я відмовилася. Я вірила, що ці діти мали наро … Read more

— З’явився тут днями, думав ні її вже — розповідає про своє єдиному синові сімдесятилітня Ніна Олексіївна, — скільки я до цього йому дзвонила, скільки просила, щоб приїхав — відвідав, все дарма! Тому що я хворіла, два роки з ліжка встати не могла, і зараз ледве встаю — тільки до кухні дійти, та до вбиральні … Read more

Батьки завжди вчили мене допомагати іншим, говорили, що якщо ти робиш щось добре, то тобі буде за це винагорода. Їх слова виявилися правдивими для мене, тому що мій хороший вчинок був винагороджений, так як навіть я собі уявити не міг. Вранці я їхав у трамваї в університет, тому що в той день повинен був здавати … Read more

Я часто чула, що Польща – це рай для проживання наших співгромадян. Тільки щоразу я ледве стримувала регіт, оскільки на особистому досвіді знаю, як там справи… Справа в тому, що я живу у Польщі вже восьмий рік. Звичайно, сьогодні безпека – понад усе. Але не слід тішити себе ілюзіями та переїжджати до цієї країни назавжди. … Read more

Я не думала, що це може статися зі мною. Ми з чоловіком довго чекали на дитину. І ось я була в ліkарні, де мені сказали, що за 7,5 місяців у мене буде малюк. Я йшла додому натхненна, щаслива. Зайшла до хати, а мене ніхто не зустрів. На кухні сидів мій чоловік, його батько та мати. … Read more

Рік тому не стало мами. Боляче було втра тити найріднішу та близьку людину. Після роз лучення, з п’ятнадцяти років вона виховувала мене сама. Я гадаю, що їй доводилося зовсім не просто. Із батьком після роз лучення вони не спілкувалися. З невідомих мені причин він відсторонився зовсім від мого виховання. Я неодноразово намагалася з’ясувати причини його … Read more