Батьки мого чоловіка досить-таки заможні. У них є три квартири: в одній вони живуть, а дві інших здають. Є у них дорогий джип. Обидва на пенсії, але свекор продовжує працювати і отримувати непогані гроші. А ось у нас справи не дуже. Рахуємо ми кожну копійку. Є дитина, іпотека, і нам здається, що таке життя ніколи не закінчиться. Свекри обожнюють нашу дочку.
Постійно просять нас привезти Машеньку до них в гості, або ж вони самі приїжджають і засиджуються до пізнього вечора. Але ось є одна проблема : вони ніколи не допомагали нам – ні фінансово, ні фізично. Свекруха заради пристойності жодного разу не запропонувала мені посидіти з дитиною. А коли я прошу її безпосередньо, вона вічно придумує якісь виправдання, мовляв, у неї купа справ, сюди потрібно заїхати, то відвезти і т.д. Ага, купа справ-у пенсіонерки. Але нещодавно вони остаточно збили мене з пантелику.
Стали, загалом, купувати нашій Марійці дорогі іграшки. Але дивина цієї історії полягає в тому, що дівчинці вони ці подарунки не віддають. Тримають у себе вдома і кажуть, мовляв, коли Машенька прийде, то буде гратися тут. Швидше за все, цим вони дали собі можливість постійно бачити у себе вдома мою дочку. Я не розумію, навіщо вони так чинять, але нічого вдіяти з цим я не в змозі.