Допомагаючи матері завантажувати ящики з кабачками в машину, Ярослав не приховував свого роздратування. Ось навіщо мама їх взагалі садить щороку? Відчуття, наче справ інших немає. Це максимально нелогічне витрачання часу та ресурсів, адже ніхто в їхній родині не любить ці нещасні кабачки. Мама садить їх, доглядає їх, а потім роздає перехожим.
Сто разів він їй казав, щоби посадила щось інше. Мати з ним щороку погоджується, але за підсумком поступає на власний розсуд. -Мамо, обіцяй, що наступного року не садитимеш ці нещасні кабачки. Невже немає інших городніх культур? Тамара Петрівна з ним погодилась. Увечері вона попросила сина занести два пакети кабачків своїй подрузі із сусіднього будинку.
Пакети були важкими. Всю дорогу Слава чортихався. Коли він постукав у заповітні двері, йому відчинила молода дівчина. Побачивши її, Ярослав втратив мову. Дівчина була дуже вродлива. Знадобилося кілька хвилин, щоб прийти до тями. -Вибачте, а Наталя Ігорівна вдома? – нарешті спитав він. -Ні, вона вийшла в магазин, я її племінниця. -Тут мама для неї передала … Слава заніс пакети до будинку, дівчина йому подякувала. Від її посмішки у нього серце забилося швидше. Додому повертався Слава окрилений. ”Не даремно мама їх садить” – думав він.